Алё, братаны! Ну вы знаете, я такой наркоман-рэпер, и вот у меня была такая крутая история, про которую я хочу рассказать. Так что собирайтесь к ушам, потому что будет бомба!
Маленький предисловие, чтобы открыть вам картину: я всегда в поисках западных друзей наркотической тематики, чтобы попасть в эту кайфовую среду. И вот, однажды, в теме наркотиков на ТГК нашел парня, который предложил мне шмыгнуть пару закладок. Я подумал, почему бы и нет? Ведь так выглядит запасть в тему, думаю вы меня понимаете, да?
Так что, я решил согласиться и встретиться с ним. Мы договорились на месте, где было безопасно, чтобы я мог наварить кайф и не попасться полиции. Я обычно не сторонник амфа, но для смены был готов на все!
И вот, вечером, я пришел на место встречи. Парень стоял там, бегло оглядел меня и сказал: "Эй, парень, амф на марафон?" Я подтвердил, кивнув головой, и он вынул из кармана пачку амфа. "Вот тебе чумовой товар, бро, наслаждайся!" - сказал он, протягивая мне закладки.
Мне было интересно, как он знал, что я иду на концерт группы "Пикник" в Крокус Сити Холл на следующий день. Но я не стал спрашивать, потому что был слишком счастлив от своего нового достижения в этом мире.
Концерт группы "Пикник" для меня был что-то большим, чем просто концерт. Это была возможность слияния с музыкой и наркотиками, чтобы почувствовать каждую ноту с ударом кайфа. Я знал, что сейчас будет шальной вечер!
На следующий день, когда я пришел на концерт, я уже чувствовал в себе драйв от амфа. Я решил пойти вперед и пропускался в первые ряды, чтобы быть поближе к сцене. Музыка только накалялась, и я был полон энергии!
Как только "Пикник" начал играть свои первые аккорды, я уже не мог себе помочь - начал двигаться в такт музыке, совершенно не контролируя свое тело. Я был как бешеный, амф подарил мне такую жизнь и эйфорию!
Моя душа взлетела к небесам, и я чувствовал, что вместе с группой я проживаю каждую их песню. Моя голова кружилась, я был настолько счастлив и блажен, что все вокруг плохо виделось и размывалось.
В какой-то момент, я чувствовал, что меня поддерживают в толпе, что-то мягкое и теплое обволакивало меня. Я открыл глаза и увидел, что меня окружила группа людей, которые также наслаждались музыкой и наркотиками.
Мы были как единое целое, одна большая семья, в которой каждый знал и понимал друг друга. Мы не заботились ни о чем, кроме музыки и кайфа. Это было самое прекрасное ощущение, которое я когда-либо испытывал!
Концерт "Пикника" превратился для меня в настоящий амф-марафон, в котором я неутомимо прыгал, пел и танцевал. Я был так поражен и погружен в этот мир, что потерял ощущение времени и пространства. Мгновения становились одним цельным полотном, и я смешивался с ним, словно часть его.
В конце концерта, когда "Пикник" закончили свое выступление, я чувствовал, что меня несли на крыльях эйфории. Я потерялся в толпе, как будто попал в другое измерение, где только музыка и наркотики существуют.
Так что, братаны, это был самый чумовой концерт в моей жизни! Я понял, что наркотики и музыка - это настоящая волшебная связка, способная унести тебя выше облаков и показать мир в других красках.
История моя подошла к концу, но я помню каждую деталь этого незабываемого дня. Все эти запахи, звуки и ощущения остались со мной, вместе с душевными потрясениями от музыки и закладок.
Так что, если у вас есть возможность попробовать что-то новое и встретиться с кайфовыми ребятами, не упустите ее. Ведь только так можно по-настоящему раскрыть себя и окунуться в эту уникальную атмосферу!
Стиль жизни наркомана-рэпера может быть запутанным и опасным, но я не жалею ни о чем. Я нашел свое место в этом мире и готов разделить его с вами, если вы только согласны провести время в запретных зонах и исследовать новые грани жизни!
Я ей дуже вдячний, пристрастилась до шматочків льоду
То була така собі звичайна сонячна денценька, коли я вирішив зробити собі хардкорну закладку в житті. А все почалося з думки, як би мені купити мефедрон. Наскільки може бути важка штука – знайти наркоділлера в місті. Але знаючи таке жаргонне слово, як шуга, я вже був готовий включити свої детективні навички. Мої гопницькі знання виявилися по-справжньому крутими, коли я розповідав про свої наміри своєму другу-гопніку Коляну.
Колян, брат, маю для тебе зарубку! Мені потрібен мефедрон, але не знаю, де взяти. Можливо, ти вкурсі?
Коліна очі світнули, і він мені відповів з радісним сміхом: "Братець, вирібайся! Є у нас у туалеті один такий хлопець, він в сусідній школі регулярно чпокнуваєся, може нам допоможе". Його слова мене потішили і збудили в моментальний ентузіазм.
Наступного дня, збираючись на уроки, я не міг стримати посмішки на обличчі. По прогулці в школі ніхто і не підозрював, що в мене в кишені прихована закладка, гарно замотана у папір. Весь день я не міг утриматися від думок про мою зустріч з геніальним наркоділлером.
Після останнього уроку, я зібрався з силами, направившись до туалету. Вже близько дверей я почув такий глухий шукачий голос: "Хто тут? Що ти тут робиш?".
Прихопив закладку і ховаючись за дверима кабінки, я відповів із ледь чутним хи-хи: "Та ну, нічого, шановний пане вчителю! Я тут нічого такого не роблю, просто шукаю туалетний папір, а вже повернусь до класу".
Але вчителю це не сподобалося, і він закричав, що він викличе директора. Я тепер розумію, що у мене була справжня смуга нещастя.
У директора була така гострозуба врода, природжена для порошку, і я відразу зрозумів, що моє Hardcore-життя в школі завершилось. Через кілька хвилин розмови з директором, мені було оголошено, що я вилучений, вигнаний з закладу освіти, через мої "занадто активні пошуки туалетного паперу".
Поки я виходив зі школи, мій гопніцький дух не дозволяв мені відчути сором або болісні почуття. Замість цього, я зітхнув з полегшенням, зберігаючи свою закладку у кишені. Ніхто не міг осягнути мою нову свободу і гарячий порошок, який чекав на мене.
Вранці наступного дня я знову зустрівся з Коляном, щоб знову розповісти йому свої новини. "Брат, вони вигнали мене зі школи, але не на довго! Мій внутрішній злодій уже планує нову чергову закладку, і тепер ми матимемо більше часу на серйозні Хардкорні тусовки!"
"Братець, ти неймовірний! І взагалі, я почував, що щось не так зі школою, нудило, аж ледве закінчив школу", - відповів мені Колян, теж випускник із золотим срібним медалем по людяності.
У нас був план. Все моє зріле життя виховане на закладках і хардкорному житті. І ми не збиралися зупинятися. Ми продовжували сміятися, проводити ночі в екстазі і цілодобових Хардкорні тусовочки. Ми були найкрутіші гопники в нашому місті, які не боялися Ацетаминофену, порошків або лікуватися хи-хи.
І наше найбільше задоволення полягало в тому, що ми могли побачити, як суспільство розуміє, що ми не просто гопники, а ми - херої нової епохи. Ми були нашими власними закладками, планували і виконували свої власні Hardcore-випробування, і ніхто не міг нас зупинити.
| Ця моя історія - це крик душі, сповнений відчуттів і надії. Ми всі маємо свої закладки і відчуття шуги, але саме від нас залежить, як ми вміємо налаштуватися на життя і використовувати ці емоції для створення справжніх шедеврів. Як для мене, мої дні у школі - це закінчений етап, і тепер я готовий до нових пригод, нових тусовок і нових закладок у моєму житті. Хардкорні гопніки - завжди готові до випробувань і вигідних угод, які вимагають від нас неконвенційного мислення і впевненості у власних силах. Та нехай життя буде таким же хардкорним, як і ми самі! |